Яношівці проголосували проти сміттєпереробного комплексу на своїй території

Референдуму передувало чимало драматичних подій. Все почалось з того, що у листопаді минулого року сільська рада села Яноші виділила тридцять га землі в оренду СП „Берег Вертікал” для будівництва сміттєпреробного комплексу, розрахованого на утилізацію сміття від ста тисяч чоловік (весь Берегівський район плюс зростаюча кількість туристів). Була підписана чотирьохстороння угода між міським головою Берегова (Гайдош І.Ф.), головою Берегівської районної ради (Чізмар Б.Б), головою сільської ради (Барта М.А.) та СП „Берег Вертикал” (Орос Ю.) щодо побудови такого комплексу. Однак мешканці села Яноші були не в захваті від проекту. Вони не повірили обіцянкам голови сільради, яка запевняла, що у селі буде збудований надсучасний, екологічно безпечний комплекс, здатний переробляти 99 % усього сміття. Адже такого рівня переробки ще не досягла жодна країна світу, навіть там, де багато років населення вчать роздільному збору відходів та інших заходам поводження із сміттям. Чого не скажеш про Берегівщину (як і всю решту Україну), де екологічна освіта і культура населення залишається вкрай низькою. Дуже сумнівною здавалася й оголошена сума у 200 мільйонів євро, які нібито готовий виділити Євросоюз на побудову сміттєпереробного комплексу. Мешканці с. Яноші небезпідставно підозрюють, що на території їх села просто влаштують нове звалище, адже існуюче звалище на околиці міста Берегово давно переповнене і мусить бути закрите в найкоротший термін, бо через нього проходитиме нова об’їзна траса на Угорщину.
Відтак, у березні в Яноші відбулись збори села, куди прибули як представники влади Берегівщини та угорської фірми „Вертікал”, так і незалежні експерти з неурядових екологічних організацій „Екосфера” та „Чистий Берег”, та від Партії Зелених, відбулися жваві дебати. В ході яких виявилося, що конкретного проекту, із відповідями – що саме, якої потужності і за скільки грошей – планується будувати на землях сільради, немає. Сторони погодилися із тим, що Берегівщина потерпає від сміття, і вирішувати проблему необхідно якнайскоріше. Однак ініціатори будівництва не знайшли аргументів, аби переконати мешканців Яноші, що робити це треба саме на їх землях. Тим більше, що ряд експертів підкреслював – землі виділяють на території колишнього болота „Чорний Мочар”, тобто там, де підземні води дуже активні, і це може призвести до забруднення питної води у регіоні. На зборах села було прийняте рішення про підготовку до місцевого референдуму, в ході якого селяни скажуть своє вирішальне слово – бути чи не бути будівництву.
Підготовка до референдуму по-справжньому з народної ініціативи була дуже нелегкою. На його організаторів чинився моральний тиск (аж до прямих погроз), сільський голова намагалася ставити якомога більше юридичних бар’єрів, аби загальмувати процес. Водночас фірма „Вертикал” влаштувала справжню блокаду селу – з літа припинила вивозити сміття, хоча у селян були укладені договори на цю послугу на весь поточний рік. Та, зрештою, референдум все одно відбувся. Останньою перепоною, яка могла б вплинути на його результат, став… бюлетень. Його питання було сформульовано так, що пересічний громадянин міг би заплутатись. Бо якщо мешканець села не хотів полігону, то відповідаючи на питання „Чи хочете Ви, щоб на території Яношівської сільської ради був побудований регіональний сміттєпереробний комплекс?”, він мав би закреслити позначку „ТАК” – і навпаки. До речі, оскільки села угорські, то 85 % бюлетенів були угорською мову, 15 – українською, проте заплутатись можна було в обох випадках.
Та, незважаючи на тиск, „сміттєву блокаду” і хитрий бюлетень, більшість тих, хто прийшов на референдум, сказали комплексу „НІ”. Голоси розподілилися таким чином – з 2117 громадян, внесених до списків, явилося на референдум 1038 (з них 32 голосували вдома), „ТАК” сказав 401 мешканець, „НІ” – 578, ще 59 бюлетенів виявилися недійсними. Ініціатори референдуму вважають такі результати перемогою, адже, за їх думкою, більшість з тих, хто явився на референдум, висловилися проти сумнівного проекту. Невисока явка пояснюється тим, що на плебісцит з’явилося замало мешканців сусіднього Балажієво, яких проблема сусідів не надто хвилювала, проте за законом мусили спитати і їх. Активність самих яношівців була достатньо високою. Однак крапку ставити рано. Сільська та районна влада не відмовилися від намірів будувати комплекс на облюбованому місці, та чи вони підуть на це після того, як мешканці висловились проти – це питання залишається відкритим.

Гоша Деревянный, вільний журналіст “ХайВей”

admin