Андрій Шекета: „Навіть Берія та Єжов так не фальсифікували події, як це робить Ющенко”

Як відомо, відразу після створення коаліції та призначення нового уряду, прем’єр стала об’єктом нищівної, необґрунтованої, а часом взагалі абсурдної критики з боку Ющенка, Балоги та дрібних чиновників із СП. За вісім місяців роботи уряду Тимошенко вистачить пальців двох рук, аби перерахувати дні, коли на його адресу не звучали випади з боку так званих «колег» по коаліції з Банкової. А втручання у роботу Кабміну «сантехників» Секретаріату, призупинення його важливих рішень Президентом та постійні безглузді «директиви» давно стало звичайною справою.


Щоб довести демократичну коаліцію до стану розпаду, Президент не гребував ніякими засобами. Всі добре пам’ятають і критику Президентом виплат по знецінених заощадженням Ощадбанку (хоча це були чи не головною передвиборчою обіцянкою кандидата в президенти Ющенка), і шалений тиск на Тимошенко під час газової кризи взимку, коли вона прибирала газових посередників з «РосУкрЕнерго», і блокування боротьби з корупцією у Фонді держмайна та призначення нового керівника, і, як наслідок, зрив процесу приватизації – в результаті держава отримала від приватизації в січні-серпні всього 3,9% річного плану, а запланований Урядом Тимошенко процес повернення вкладів Ощадбанку зірвано через ненадходження коштів від приватизації.


Президент також систематично призупиняв постанови Кабміну та накладав вето на закони, якими Уряд боровся з інфляцією і навіть забороняв губернаторам спілкуватися з главою Уряду! Загалом Ющенко призупинив сотні важливих розпоряджень Уряду!



Апогеєм потужної антиурядової кампанії Ющенка стали голослівні звинувачення на адресу Тимошенко у «державній зраді». Піарівські, пропагандистські звинувачення трансформувалися у реальні оперативно-розшукові заходи, координовані креатурою Балоги заступником шефа СБУ Тиберієм Дурдинцем. «Наша Україна» не ухвалила, до речі, жодної заяви на захист своїх партнерів по коаліції і мовчки спостерігала за тим, як Ющенко та його Секретаріат знущалися над Тимошенко.


Хоча Генпрокуратура, в компетенції якої знаходяться подібні справи, розуміючи всю безпідставність та абсурдність цих звинувачень, від неї відмовилась. Втім, цілком залежна від Секретаріату, а тому «всеїдна» СБУ замість того, щоб займатись безпекою держави, на превеликий жаль погодилась виступити в ролі «дубинки» в руках Балоги проти політичних опонентів його шефа. Таким чином боротьба Ющенка з Тимошенко перейшла всі мислимі та немислимі межі етики, моралі, здорового глузду, людської порядності.


Якість тих фальсифікацій, що Ющенко спрямував до СБУ – то навіть Берія та Єжов прискіпливіше і правдоподібніше формували обвинувачення. Останній раз звинувачення керівнику уряду України у державній зраді було аж у 1937 році – це був прем’єр Панас Любченко.


Фальсифікат на прем’єра настільки абсурдний, що вже навіть офіцери СБУ публічно заявляють про безпрецедентний тиск на них з боку Секретаріату Президента.


Як можна реагувати на маячню, коли Ющенко називає зрадою національних інтересів захист Чорноморського шельфу від офшорної компанії «Венко», за якою стоять фінансово-олігархічні інтереси Ахметова. Стосовно «Одеса-Броди», тут також можна звинувачувати прем’єра лише в тому, що вона не віддала стратегічний нафтопровід у довгострокове безкоштовне користування іншому олігархові, Ігорю Коломойському. Те саме стосується інших обвинувачень. Відколи спроби поставити на місце знахабнілих олігархів стали трактуватися як державна зрада – чи не від тоді, коли Ющенко записав всіх найбагатших людей України до благодійних фондів, на чолі яких поставив свою дружину Катерину та дочку Віталіну? А в ті самі фонди платять і Коломойський, і Ахметов!



На кінець серпня Ющенко прийняв остаточне рішення поховати демократичну коаліцію та утворити коаліцію з Партією регіонів. За задумом Ющенка і Ахметова, розподіл посад в коаліції мав бути такий: Янукович – прем’єр, Литвин – спікер, Яценюк – голова Секретаріату Президента, Балога – Міністр внутрішніх справ, а Ющенко висувається на другий строк. Інформацію про переговори Ющенка з Ахметовим, які відбулися на День шахтаря в Донецьку, підтвердило таке авторитетне джерело, як «Українська правда». А на зустрічі Президента з «Нашою Україною» як розповідають її учасники, Ющенко відверто пояснив всі свої дії прагненням брати участь у президентських виборах 2010 року. Між тим, його рейтинг сьогодні вже нижчий ніж у Кучми у 2004 році – 5%, з таким показником брати участь у виборах – елементарна авантюра.


Радники Ющенка та Балоги не приховують, що стратегію президентської кампанії 2010 року будуватимуть на повторі сценарію 2004 року – геополітичного вибору України між Сходом та Заходом, що для цього їм потрібне істотне загострення стосунків з Росією, в боротьбі з якою Ющенко і має проявити себе як національний лідер. Ризики, які такий сценарій несе для України, є очевидним. І саме заради такого сценарію Ющенко та його Секретаріат намагаються створити Тимошенко образ проросійського політика, саме тому вони спотворюють її позицію по російсько-грузинській війні, саме тому нав’язують Уряду рішення, які можуть спровокувати конфлікт з Чорноморським флотом.



Незважаючи на всі недружні дії своїх партнерів по коаліції, позиція БЮТ чітка і непохитна: альтернативи демократичній коаліції – немає. Блок Юлії Тимошенко наразі не веде жодних переговорів про нову коаліцію, а робить ставку на збереження коаліції з Президентом Ющенком та «Нашою Україною», закликає свої партнерів отямитися та переглянути рішення, нав’язане Ющенком та Балогою.



Однак за умов, коли Президент фактично зруйнував коаліцію і заблокував прийняття нею будь-яких рішень у Верховній Раді, відповідальний Уряд мусить шукати шляхи ухвалення важливих для держави політичних та соціально-економічних проектів, залучаючи до їх підтримки ті сили, які не входять до коаліції.



Саме завдяки такому підходу за лічені дні вдалося прийняти низку критично важливих для країни соціально спрямованих законопроектів, які, зокрема, стосуються реформування вугільної галузі, підвищення престижності шахтарської праці, запровадження єдиної тарифної сітки для бюджетників та підвищення зарплатні для них. Таким чином у самій Верховній Раді нарешті створено механізм ситуативних голосувань, який дозволяє уряду в умовах, коли паралізована діями Президента коаліція не здатна забезпечувати прийняття рішень, проводити через парламент важливі соціально-економічні закони.



Результативне голосування за першочергові для держави питання не може бути «зрадою» за визначенням. Подібні закиди НУНС та СП – лише чергова цинічна спроба очорнити БЮТ. Це намагання видати бажане за дійсне, яке вдало вписується у загальний фон звинувачень, які уже тривалий час звучать на адресу уряду та БЮТ з боку президентської сторони.



Більше того, прийняті Радою закони повністю відповідають позиції Віктора Ющенка, яку він виголошував ще в 2004 році, коли кандидата у президенти. Це стосується і змін до закону про СБУ, який посилює парламентський контроль за Службою, і подолання вето Президента на закон про слідчі парламентські комісії, і врегулювання законодавства щодо імпічменту. БЮТ наголошує, що закон, який спрощує процедуру імпічменту, взагалі не стосується Віктора Ющенка – його розроблено та ухвалено для наступних президентів.



Попри складну політичну ситуацію та відмову міністрів-нашоукраїнців брати участь у роботі Уряду, Кабінет Міністрів на чолі з Юлею Тимошенко залишається дієздатним органом, який продовжує вирішувати дуже важливі державні проблеми. Лише за останні два тижні Уряд ухвалив революційні рішення щодо реанімації вітчизняного тваринництва, розробив системний план наведення порядку на фармакологічному ринку та контролю за цінами на ліки, в рамках підготовки бюджету на 2009 рік істотно збільшив доходну базу місцевих бюджетів.


В рамках нової стратегії роботи з парламентом, яка передбачає залучення опозиції до прийняття рішень, ухвалено закон про престижність шахтарської праці, а також поправки до бюджету, які прискорюють введення єдиної тарифної сітки та вже з 1 вересня збільшують зарплати працівникам бюджетної сфери.



І попри все це, Президент та його Секретаріат постійно звинувачують Юлію Тимошенко в розвалі коаліції, забуваючи, що в Закарпатській обласній раді саме з подачі Віктора Балоги з 2006 року діє „широка коаліція” за участі „Нашої України”, ПР та СПУ. Очевидно, що в Президента та його команди не існує меж для цинізму.”



Прес-служба ЗОМГО „Батьківщина молода”




Clipnews.info


admin