Як розповів журналістам начальник юридичного управління Олександр Дрюченко, з моменту призначення на посаду, прокурор міста Ужгорода Олександр Стратюк, подав до міської ради біля 30 протестів на рішення міських депутатів. 95 відсотків протестів міська рада відхилила як необґрунтовані з правової точки зору, безпідставні, а подеколи абсурдні по суті. Цікаво, що прокурор міста розуміючи абсурдність вимог, лише чотири рази звернувся до суду. Таким чином, визнаючи, що 26 протестів по суті є пустими папірцями, які тим не менше відволікають зусилля міської влади на вирішення важливих питань життєдіяльності міської громади. При цьому Олександр Дрюченко звернув увагу журналістів на той факт, що звернення міської влади до прокурора міста з приводу прокурорського реагування на факти істотних порушень закону та захисту прав міської громади, прокуратура міста взагалі не реагує. Останнім часом прокурор міста змінив тактику боротьби з органом місцевого самоврядування обласного центру. Він, буквально „закидав” міську владу приписами. Що ж викликало зміну в тактиці брудних політичних ігор прокурора. Виявляється у відповідності до закону протест розглядається на протязі десяти днів, а припис підлягає негайному виконанню. У випадку відхилення протесту, прокурор повинен звертатися до суду, а у випадку незгоди з приписом, до суду має право звертатися сторона у відношені до якої він вчинений. Допитливий читач відразу здогадається, де „зарита собака”. За умови трьох десятків відхилених протестів, та відсутності наступного звернення до суду, „коефіцієнт корисної дії” прокурора як у нашому випадку навіть при 5 відсотках задоволених протестів і 4 випадків звернення до суду з приводу їх відхилення, не дотягує навіть до 10 відсотків „якості” роботи міської прокуратури по захисту прав громадян та інтересів держави. Така статистика безумовно може мати негативні наслідки для кар’єри прокурора Стратюка. Саме тому прокурор вдається до нової тактики: „міська влада, або негайно виконує його приписи, або звертається до суду”. Тут важливий радянський принцип: „Контора пише, робота кипить”.
Про правовий нігілізм за межею українських законів вже багато писали закарпатські ЗМІ. Недавно одна з обласних газет відкрито звернулася до Генеральної прокуратури на предмет кваліфікації та оцінки дій прокурора міста Ужгород у газетному матеріалі: „Біля витоків правової деградації” де вказано:
„Важко не оцінити абсурдний пасаж прокурора міста Ужгорода пана Стратюка стосовно того, що Ужгородська філія ДП „Закарпатгеодезцентр” уповноважена встановлювати, що є від’ємною , а що – невід’ємною частиною парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва „Боздоський”. Мало того, пан Стратюк присвоїв керівнику відділу №1 Ужгородської філії ДП „Закарпатгеодезцентр” право дати фахове експертне заключення, що ті невід’ємні гектари являють собою фактично напівлісовий водно-болотний комплекс прибережного масиву заплави р.Уж із природно сформованим комплексом біорізноманіття, який беззастережно підлягає безумовному збереженню та охороні. Цікаво, що пані С.П.Піскунова ніколи не давала будь-яких заключень відносно напівлісового водно-болотного комплексу з усім його біорізноманіттям, про що свідчить її лист №302/08-1 від 04.08.2008 року на ім’я заступника прокурора міста Ужгород, радника юстиції пана Малинича. Все інше відносно будь-якого письмового документу з ДП „Закарпатгеодезцентр” як обгрунтування прокурорського припису є вигадкою пана Стратюка.
Тому варто оцінити дії прокурора міста Ужгород з точки зору Закону, беручи за доказ саме його припис, що є незаперечним та неспростовним письмовим доказом вчинення прокурором міста Ужгород О.М. Стратюком дій, які містять склад злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 Кримінального Кодексу України „Зловживання владою або службовим становищем”. Так, прокурор міста О.М. Стратюк, зловживаючи службовим положенням, всупереч інтересам служби, 07 серпня 2008 року в інтересах третіх осіб виніс припис №2029 вих.08, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом громадським інтересам ужгородської міської громади. Його діями громада та її представницький орган позбавлена права розпоряджатися 20,1 га земель запасу міської громади.
Крім того, дії О.М.Стратюка містять склад злочину, передбаченого ст. 356 Кримінального Кодексу України „Самоправство”. Прокурор Ужгорода О.М. Стратюк, всупереч відомому рішенню Закарпатського облвиконкому № 253 від 23 жовтня 1984 стосовно природоохоронного об’єкту, що нині йменується „Боздоський”, охоронного зобов’язання міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 02 серпня 2005 року та п.37 ч.1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, самоправно збільшив площу парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва „Боздоський” в м.Ужгороді до 73,7569 га. Таким чином О.М. Стратюк здійснив своє удаване право, яке всупереч встановленому порядку та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” є виключною компетенцією Ужгородської міської ради. Такі дії пана прокурора мають очевидний характер і завдали істотної шкоди інтересам ужгородської громади та державі.
P.S. Незалежна громадсько-політична газета «Трибуна» є офіційно зареєстрованим обласним засобом масової інформації, що надіслала дану публікацію до Генпрокуратури. Тому у відповідності до п.4 ст.94 Кримінально-прецесуального Кодексу України просимо Генерального Прокурора України вважати даний матеріал повідомленням про вчинення злочину прокурором міста Ужгорода О.М.Стратюком. Про прийняте рішення просимо Генерального Прокурора України повідомити редакцію в письмовій формі у встановлені Законом терміни.” (Газета „Трибуна” № 59(548) від 16 серпня 2008 р.)
Наразі невідома реакція Генеральної Прокуратури України, але нинішня прес-конференція начальника юридичного управління Ужгородської міськради свідчить, що допоки стратегія Стратюка в брудних політичних іграх залишилася незмінною, змінилася тактика досягнення мети – дискредитація місцевого органу самоврядування міста над Ужем.
Clipnews.
Начальник юридичного управління Ужгородської міськради Олександр Дрюченко про „тактику та стратегію” прокурора міста Ужгород пана Стратюка
