Плазуни заповзають на обійстя та до хат малораківчан

Село лежить на семи пагорбах біля підніжжя трьох гір — Тупої, Китиці й Товстої. У 800 дворах живе 3,5 тис. осіб.
Хата Марії Приймич, 32 роки, неподалік урочища Мільчаник.
” Жала траву. Бачу, у кошику щось тріпочеться. Глянь — а то сіра зміюка. Прибіг свекор і вбив її мотикою”, — каже жінка.
Два тижні тому 31-річна Марина Бобіта у власному дворі зарубала двометрову змію. — Діти гралися на подвір’ї. Мала Женька кличе мене: ”Мамо, там щось лізе”. Я аж остовпіла від страху. Повен двір малих дітей — моїх четверо й сестриних двоє. Ухопила мотику та перерубала гада надвоє. Хвіст почав битися на місці, а голова стала тікати в пивницю. Швагро Федір розтрощив її сокирою.
У селі почастішали випадки, коли змії залазять до хат. Марія Староста несла тісто в духовку. Посеред кімнати побачила чорну змію. Жінка затупотіла ногами, щоб плазун утік на вулицю. Він заліз у духовку. Марія покликала на допомогу сусідів.
Петро Гричищук, 52 роки, працює муляром Хустської філії Закарпатського обласного радіотелевізійного передавального центру. На роботу йде лісом майже 2 год. — Біля вишки повно усяких гидів. Є чорні, сірі, із усякими узорами. Сьогодні прибирали територію, косили траву. Із хлопцями двох бачили. Такі товсті, жирні, двометрові. Повилізали з-під плит угріватися.
Малораківчани вірять, що змій на обійсті вбивати не можна. Їх треба віднести подалі від хати. Інакше в родині будуть клопоти. Оберегами від плазунів є гілки буш-дерева — їх кладуть біля порога. Селяни садять це дерево поблизу хат.

Тетяна Грицищук, “Газета по-українськи”

admin