М’яса не буде

Один із двох закарпатських м’ясокомбінатів — Берегівський — призупинив свою роботу. Причини закриття підприємства дізнавалися журналісти у ході виїзного засідання Ужгородського прес-клубу реформ.
Минулого року у листопаді комбінат відновив свою роботу після 15-річної перерви, було вкладено понад 4 млн. грн. у реконструкцію холодильника та м’ясо-жирового цеху, проте сьогодні підприємство перебуває на межі банкрутства, цього тижня призупинено забій тварин. Основна причина – відсутність сировини. Без роботи можуть залишитися 51 працівник комбінату, які нині у відпустці, а закарпатці залишаються без якісного м’яса, для належного товарного вигляду якого використовували лише дороговартісну технологію замороження, а не хімічні засоби. Як пояснив директор підприємства Василь Штефанюк, наразі в області не вистачає великої рогатої худоби: “Скоро ми запишемо корову до Червоної книги. Все менше людей на Закарпатті, як і у державі в цілому, вигодовують корів, а та кількість, яку здають нам, – це масштаб приватної бойні, а не комбінату”. В середньому на м’ясокомбінаті заготовляли 5-10 голів худоби в день, тоді як для рентабельності виробництва потрібно 50. “Скоро будемо їсти імпортні м’ясопродукти сумнівного походження, отруювати себе і дітей”, — робить сумний висновок директор.
У краї діє державна програма підтримки тваринництва, проте В. Штефанюк стверджує: “Держава однією рукою дає, іншою забирає. Селянам виплачують дотації на тварин, але з власників паїв знімають 15 % податку. Та навіть 30 грн. збору для ідентифікації худоби для багатьох селян є значною сумою. А без цього вони не можуть здати тварину заготівельнику”.
Крім того, фахівець скаржиться, що дотацію на утримання ВРХ підняли уже в той час, коли виплачувати її не залишилося кому. Лише у Берегівському районі поголів’я худоби з часу розпаду колгоспів зменшилося із 50 тисяч до 7 тисяч, — констатував начальник управління сільського господарства Берегівської РДА Олександр Попович. З його слів, в районі нема жодного молокопереробного підприємства. Тваринництвом займаються виключно старі люди, молодь масово виїздить на заробітки за кордон або в інші райони області на будівництво.
Олена Герзанич, голова асоціації фермерів Берегівського району повідомила, що на Берегівщині діють щонайменше 4 фермерські господарства, які планують вирощувати свиней. Можливо, саме на свинину переорієнтується Берегівський м’ясокомбінат. Підприємтсво також має вже пропозиції з-за кордону. Наприклад, угорські фермери готові постачати свиней, жива вага яких виходить дешевшою, ніж нині коштує на Закарпатті. Щодо корів, то Олена Герзанич лише розводить руками: “Ми не можемо змусити людей займатися тим, що їм не вигідно”. Натомість Василь Штефанюк стверджує, що на одну корову у районі – 10 покупців, бо ковбасні цехи діють чи не в кожному селі. Вищу закупівельну ціну пропонують і приватні різники. Проте вирощувати худобу вже просто нікому. Така ситуація – майже у всіх м’ясопереробних підприємств по Україні.
У комбінату залишаються 6 магазинів. У них сьогодні розпродують залишки м’яса, згодом, можливо, торгові площі віддадуть Івано-франківському м’ясокомбінату.
“Ми розвалили одну систему, не створивши натомість нічого нового, — згадує часи колгоспів В. Штефнюк. — Я працював ветеринаром і люблю цю справу, але щоб зайнятися фермерством сьогодні необхідні величезні капіталовкладення, банки такого кредиту селянам не дадуть. Тож залишається чекати, коли хтось вкладе гроші у нашу м’ясну галузь”.
Олена Герзанич зауважила, що фермери чекають виконання обіцянок уряду, отриманих через пікетування Кабміну — щодо цінової політики на сільськогосподарську продукцію і особливо щодо безвідсоткових кредитів.

Ужгородський прес-клуб

admin