Обурені самоуправством обласної влади представники громадських організацій міста і краю зустрілися з представниками мас-медіа в прес-центр «Нове Закарпаття».

Лейтмотивом зустрічі була однозначна негативна оцінка дій депутатів обласної ради та неправомірність прийнятого ними рішення, як приклад грубого втручання в компетенцію місцевого самоврядування ужгородської громади. Про це свідчить оцінка дій обласної ради висловлена учасниками зустрічі.

Еміл Ландовський: «Останній час, коли ми говоримо про економічні та соціальні питання, чомусь без політики не обходиться.» Колишній міський голова, член ради старійшин міста розповів, що ідея створення зони відпочинку в Боздоському парку почала реалізовуватись ще у 85 році. Нині коли було вирішено питання про відкриття аквапарку переважна більшість ужгородців сприйняли цю новину із захопленням. Але виявляється не так просто це зробити, навіть за наявного інвестора коли на заваді політичних амбіцій обласних можновладців чомусь стає ще й міський аквапарк.

Тібор Зомбор – представництво європейського інформаційно-іноваційного центру транскордонних регіонів :

«Громада міста занепокоєна подібними проявами політичної шизофренії».

Дійсно і сьогоднішній мер міста та і попередники Сергія Ратушняка здійснили велику підготовчу роботу для організації зони відпочинку в Боздоському парку. У 2004 році на засіданні міської ради було включено в перелік інвестиційних програм будівництво аквапарку, з’явився конкретний інвестор. Зараз, коли вже інвестор виготовив проект, стає взагалі незрозумілою позиція начальника обласного управління охорони навколишнього середовища ОДА, сина колишнього мера Ужгорода, батько якого сам приймав активну участь у проектних роботах зони відпочинку в Боздоському парку. Звісно, громада міста занепокоєна подібними проявами політичної шизофренії. В даному випадку громадськість міста стане на захист інтересів мешканців Ужгорода.

Олександр Антал – депутат обласної ради, один з обласних депутатів, який не голосував за абсурдне рішення стосовно анексії земель запасу обласного центру. Характеризуючи ситуацію, що склалася він влучно підмітив: „Сьогодні ставити підніжки місту Ужгороду на догоду політичним амбіціям – основне заняття керівників обласної адміністрації. А, вибачте, забув – ще розбудова партії ЄЦ. На жаль, мені соромно за тих своїх колег депутатів облради, які взяли участь у голосуванні при прийнятті даного рішення, яке до того ж знаходиться поза межами правового поля. Сьогодні, при потуранні правоохоронних структур, горе-губернатори продовжують ставити на коліна місцеві органи самоврядування, в догоду своїм невиправданим політичним амбіціям, врозріз інтересів громадян, а деколи і взагалі відкрито наносячи шкоду міським громадам”.

Оксана Станкевич – президент регіонального екологічного об’єднання «ЕКОСФЕРА»:

Передусім скажу що вся моя діяльність професійна та громадська стосується питань охорони довкілля і мене, як мешканку Ужгороду в даному питанні цікавить наскільки в цьому питанні присутні природоохоронні аспекти. Висновок напрошується один: дуже шкода, що сьогодні наші політики почали використовувати природоохоронні питання для вирішення своїх чи то політичних чи комерційних інтересів. Чи дійсно існує в даному випадку в рішенні обласних депутатів природоохоронний аспект? Звичайно – ні! Наводжу два факти, які відбулися протягом кількох місяців:

23 травня обласною радою було прийнято рішення про переведення до комунальної власності об’єктів інфраструктури на території озера Синевір , тобто Синевирського Національного природного парку. Це об’єкти інфраструктури – озеро Синевир і музей лісу і сплаву. Рішення було прийнято в порушення Законів України. Було порушено і природоохоронне законодавство, оскільки прийнято без погодження самого Національного парку, та і взагалі обласна рада відповідно чинного законодавства не наділена повноваженнями для прийняття подібного рішення. Такі повноваження має тільки Кабінет Міністрів, або Президент України. І головне, стосовно цього рішення – так і не було висловлено жодної офіційної позиції обласним управлінням охорони навколишнього середовища, яке має пряме відношення до природо заповідного фонду . І в даному випадку мова йде про втрату дійсно надзвичайно цінних територій, які мають загальнодержавне значення!

І тепер спостерігаємо вже інше рішення обласної ради від 25 липня , яке говорить про розширення природо заповідного фонду в м.Ужгороді. Це що компенсація природі? Боздош за Синевір? Яким буде кінцевий результат подібних «мудрих» рішень? – Боздош отримає статус Національного заповідника, а Синевірське озеро стане приватною ділянкою для проведення корпоративних приватних вечірок?

Знову таки з рішення прийнято з порушенням процедури і Закону. Без погоджень з міською владою, хоча прерогативу приймати подібне рішення має міська рада , адже Боздоський парк є природо заповідним фондом місцевого значення. Цим рішенням фактично порушені принципи місцевого самоврядування. І це дуже важливий аспект. Фактично ми спостерігаємо, як обласний орган влади вкотре здійснює неправові дії.

І зверніть увагу тепер на позицію управління охорони навколишнього середовища вже, коли стосується другого прикладу. Чому ж така різниця у відношенні до різних об’єктів природо заповідного фонду? В першому випадку, коли територія має загальнодержавне значення і де дуже цінні заповідні території – природа на боці, у другому ж, коли фонд місцевого значення Боздоський парк, який має статус лише пам’ятки садово-паркового мистецтва – щедро поповнюється додатковими гектарами обласними депутатами, при чому чужим рахунком, із земель запасу міста, якими за Законом має право розпоряджатися тільки місцевий орган самоврядування. Що це, безкінечна любов до природи в окремо взятому місті? Над цим варто задуматись. Це інтрига для журналістського розслідування.

Ще одне питання: чи справді є хоч якась підстава для розширення природо заповідного фонду в Ужгороді?

Якщо говорити взагалі про природо заповідний фонд Закарпаття, тоді, напевно дійсно варто внести певні об’єкти, але зараз говоримо про конкретну ділянку в Боздоському парку.

Як відомо, багато років 50 гектарів цього парку вже знаходились в природо заповідному фонді , тобто він мав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва. А тепер в обласних структурах виникла ідея про додаткові 20 гектарів, які виділені були в землі запасу міської ради. Але зрештою, для того, щоб розширити цей природо заповідний фонд, ну хоча б повинно бути наукове обґрунтування – його не існує. Тоді на якій підставі ця ділянка була включена в природо заповідний фонд, і чому невідповідність не зацікавила жодного мудрого обласного депутата залишається також під питанням. Тому висновки напрошуються самі. Будь яким засобом перешкодити будівництву аквапарку. Або, можливо, ще з якийсь присутній таємний мотив, який знову залишається інтригою.

До слова, статус пам’ятки садово паркового мистецтва надається об’єктам, які мають в першу чергу естетичне значення. Підкреслюю – не природне, оскільки це штучно створений об’єкт , а естетичне.

Згідно Акту за висновками фахівців ботанічного саду по ділянці про яку йде мова, на якій заплановано розмістити аквапарк: в акті йдеться: ділянка потребує серйозної реконструкції і на даний момент являє собою запущений напівліс.

Тоді для чого вносити рішенням обласної ради, ігноруючи думку міських депутатів, спеціалістів, міської громади цю територію в межі природо заповідного фонду додатково до існуючих 50 гектарів?

Я впевнена, що це питання приречене вийти за межі політики, адже воно стосується напряму громадян міста, які, вже за правило виходять крайніми в подібних протистояннях між обласними органами влади та органами місцевого самоврядування. Тому, звертаюся до ужгородців, якщо ви вирішите, що для міста необхідно створювати такий великий рекреаційний об’єкт, як аквапарк, приєднуйтесь до народного віче і висловите свою позицію.

Степан Туровці – ужгородська міська організація демократичної партії угорців України: «Більшість нас ужгородці, і громадяни України. І тому хочемо, щоб наші діти могли культурно відпочивати в себе вдома.»

Звичайно, закарпатські угорці тішаться побувати на історичній батьківщині в Угорщині, відвідуючи її аквапарки. Але вчора на раді ми прийняли загальне рішення повністю підтримати ініціативу громадських об’єднань, щодо проведення міського віче з приводу усунення перепон, які здійснюються окремими особами наділеними владними повноваженнями в будівництві міського аквапарку. В першу чергу це викликано тим, що більшість наших членів ужгородці, і громадяни України. І тому хочемо, щоб наші діти могли культурно відпочивати в себе вдома.

Людвіг Філіп – ужгородське міське товариство Духновича:

Ужгород має 120 тисяч населення. І місто заслужило на територію для відпочинку. Міський парк в першу чергу і створювався з метою перетворитися з часом у райський куточок для відпочинку. І тому мені дико, коли проблеми Ужгороду починають вирішувати за губернаторською диригентською паличкою депутати з Мукачева чи Березного, що робити із зоною відпочинку в Ужгороді. Прийдуть інші депутати, і парк все одно рано чи пізно буде створений, але осад в ужгородців від подібних необдуманих рішень залишиться. В мене єдине прохання до обласних депутатів. Подивіться на Ужгород, як на своє місто.

Володимир Ломоносов – депутатський клуб «Позиція»:

Якщо порушуються Закони, а правоохоронні органи мовчать, то настає черга говорити народному віче». Ключове питання місцеве самоврядування без якого не існує демократії як такої сьогодні постійні втручання в діяльність органів місцевого самоврядування просто наносять шкоду І потрібно не заговорювати цю проблему, а конкретно ставити запитання, чи є сьогодні демократія в Україні? Адже, коли на даному прикладі вкотре порушуються основи місцевого самоврядування і немає жодних коментарів прокуратури, то можна ставити на демократії крапку. Адже, якщо порушуються Закони, а правоохоронні органи мовчать, то настає черга говорити народному віче, громаді.

Катерина Крохтяк – заступник голови ГО «Діти війни»: «Члени нашої організації сприймають подібні рішення, як економічний саботаж».

Є Закони, є Конституція де чітко розписано які земельні питання відносяться конкретно до компетенції міської ради. Рішення приймається без відома та погодження – це що професійна безграмотність, чи нахабне нехтування інтересами громади. Чи це економічна блокада Ужгороду?

Перекреслюються 27 мільйонів інвестицій , які не потрібно шукати в міському бюджеті та ще й із вигодою для міської громади, адже 20 відсотків буде належати саме ужгородцям.

Тому члени нашої організації сприймають подібні рішення, як економічний саботаж і якщо далі порушуватиметься законодавство і вперто буде наноситись шкода жителям нашого міста, то якщо буде потрібно члени нашої організації і на рейки ляжемо.

Родіон Кіштулинець – голова молодіжного об’єднання. «Молодь за Литвина»: «Будь ласка, хочете допомогти – не заважайте». Молодь за Аквапарк! Ми хочемо відпочивати себе господарями у власному домі. Звертаємось до обласних депутатів. Надайте нам таку можливість. Будь ласка, хочете допомогти – не заважайте!!!