Віталій Постолакі повідомив, що як офіцер запасу із самого початку воєнних дій на Сході, вважав, що його місце у такий важкий для народу час на передовій. Тільки із третьої спроби його прохання про мобілізацію військомат задовольнив, тож Віталія скерували у 128-му бригаду. Після нетривалих навчань на Оріховському полігоні, закарпатців відправили на Схід, де вони й перебувають більше п’яти місяців.
Місцеве населення сприйняло нас прихильно. Звісно, у цьому регіоні, як і всюди, трапляються різні люди, однак спільну мову із населенням ми знайшли. Дебальцево – це постійні обстріли і розрушена інфраструктура, тож наші гуманітарні вантажі багатьом просто допомагають вижити. Багато людей покинули свої домівки, але все одно залишилося немало таких, хто із різних причин не може евакуюватися, — говорить офіцер.
Також майор каже, що армії й надалі не вистачає одиниць сучасної бойової техніки, а що стосується провіанту та теплого одягу, то військові безмежно вдячні волонтерам, які чи не щодня навідуються до них із різних куточків країни.
Втім, ані закарпатських високопосадовців, ані депутатів ВР хлопці на передовій так і не побачили.
Зате навіть у складі свого підрозділу , є «свої» нардепи – наприклад, Тарас Пастух із Тернопільщини. Оскільки ні для кого не секрет, що багатьох із вищого ешелону командування давно потрібно люструвати, дуже добре, що у Раді є люди, які про війну зможуть говорити відкрито і зі знанням справи,- каже В.Постолакі.
Побутові умови у військовослужбовців спартанські: спати доводиться у палатках і землянках, вугілля для розтопки « буржуйок» нема, а дрова зараз занадто сирі, аби добре ними оплювати. Хлопці не знімають берци по 3-4 дні, а нормальних унітаз бачили 5 місяців тому. Пересувні бані також старі, їх не вистачає, щей ламаються постійно.
А загалом ситуація під контролем, у армії панує порядок і взаємовиручка, а ми, перш за все, намагаємося вберегти життя підлеглих і забезпечити їх технікою. Але найголовніше це таки людські життя, бо неймовірно важко бачити, як корчиться у передсмертній агонії той, х ким ще вчора ходив на завдання чи сидів біля вогнища, а ти йому нічим не можеш допомогти.
Хоча за весь цей період у підпорядкованому Віталію Постолакіпідрозділі не загинула жодна людина!
Також майор зазначив, що якби український уряд дав «добро», із війною було б покінчено за кілька місяців, однак влада боїться оголошувати військовий стан, бо боїться втратити кредити МВФ.
Втішає одне, — говорить на завершення Віталій Постолакі, — після того як весь цей бардак закінчиться, Україна матиме найпідготовленішу і найпрофесійніше армію в Європі.
Трибуна
