Всі Новини Закарпаття
        

ЦАР ТЯЧІВЩИНИ, АБО ПРОКУРОР-ХАБАРНИК

ЦАР ТЯЧІВЩИНИ, АБО ПРОКУРОР-ХАБАРНИК У цьому інформаційному випуску нехай закарпатці, Президент України Янукович та Генеральний прокурор Пшонка дізнаються, хто керує районними прокуратурами та грається з людськими долями. Можливо, після цієї публікації хтось зупинить прокурорський хаос, який витворяє відряджений до Тячівщини прокурор Владислав Братюк, про якого неодноразово друкувала закарпатська обласна газета «Правозахист»...




Цар царята та царівна

Хочу зауважити, що Братюка в районі бояться, як небесної блискавки або смерті з косою. Тільки американські зелені з Владислава Петровича роблять лагідне ягнятко. Таке горе для району дісталося від колишнього прокурора Закарпатської області Бенци Ю.Ю. Це його найрідніше фінятко, якого заслали назавжди до нашого району. Він на посаді Тячівського районного прокурора з 2004 року. Цей «царьок» наступного дня, як переступив поріг Тячівської райпрокуратури, знайшов окремі особи, які в м. Тячів купили йому двоповерховий будинок. При цьому деякі копійчата для покупки залучили з районної ради, хоча попередникам-прокурорам ніколи нічого не дарували.

З наступного дня «царювання» у Тячеві Братюк бере водія Михайла у свої руки, тобто дає йому зрозуміти, що його, як миленькі, будуть возити слухняні помічники, крім Рошинця, бо він не керує автомобілем. Штатного водія прокуратури «царьок» зобов’язує возити малих «царят» до садочка та школи, підвозити та знаходити чисті екологічні продукти. А дружина Михайла змушена бути нянькою та прибиральницею у будинку, де «царює» не тільки Братюк, а й його сімейка.

 П’яні гонки та його свора

 Братюк добре розумів, що йому потрібна група підтримки, щоб мав з ким приготувати шашлик та не в одиночку насолоджуватися французьким коньячком. І одного разу «куций» підстеріг, як «царьок» добряче спожив оковитої, яка посадила його п’яним за кермо, де і скоїв дорожньо-транспортну пригоду, у якій ледь не загинула людина. Однак службового розстеження не наступило, оскільки Братюк розпорядився, щоб скоєне ДТП оформили на водія. А чого б і не скористатись? Михайло числиться водієм у Тячівській районній прокуратурі…

 Неможливо навіть припустити собі, що би творилося в Україні, як би всі були такі, як Братюк. Тоді не потрібно ні суду, ні міліції. На Тячівщині серед білого дня можна завалити людину, зґвалтувати, скоїти будь-який злочин, який міститься у кримінальному кодексі, і за скоєне вам нічого не буде. Для такого випадку цей «цар» у вуздечках біля себе тримає начальника міліції, начальника служби безпеки та має своїх радників, які за скоєні злочини організовують і заносять у кабінет прокурора зелені американські. Навіть, якщо злочинці не мають повної суми, надається відстрочка. Щоб мали змогу реалізувати майно. Від прокурора є повна гарантія – він пацан свого слова: якщо отримав бабло, кидалова не буде.

Для того, щоб творити таке, прокурору необхідні свої слідчі. З одним Братюку поталанило. Тут як тут — слідчий Ігор Турок. Цей відкриває та закриває кримінальні справи не за законом, а як потрібно Братюку. Якщо Ігор Турок колись би «проснувся», то його враз утримає те, що він сам скоїв дорожньо-транспортну пригоду, у якій покалічено дівчину. Заслуга Братюка, що його слідчий не опинився на лаві підсудних. Тепер не потрібно сумніватись, що цей «боржник» до останнього буде служити небезпечному «царьку».

Прокурорські новації

 Тячівський район один із найбільших в Україні, і за штатним розкладом потрібно два слідчих, хоча Братюку достатньо й одного. В прокуратурі кримінальні справи тільки відкриваються та закриваються. Для цього достатньо одного слідчого — досудове слідство в Тячівській прокуратурі не проводиться.

 В прокуратурі був справжній слідчий Іван Росоха, який раніше працював слідчим в обласній прокуратурі. Я мала розмову з ним. Росоха мені розповідав, що неодноразово Братюк його в кабінеті по дві години маринував за справи, які були в його провадженні, та вимагав зелених.

Іван Росоха виявився порядною людиною, кваліфікованим слідчим, і Братюку він стояв поперек горла. Тоді «царьок» продумав усе до крапки, замовив ДТП, яке мав скоїти Василь Вурста з смт. Дубове. Так і було. Цей злочинець автомобілем наїхав на дорозі на Росоху і той опинився в реанімації.

 Братюк і не гадав, що слідчий виживе. Він дав Рососі І.І. після реанімації один день вийти на роботу, а наступного — на своєму автомобілі відвіз до свого хрещеного батечка Юрія Бенци, який був на посаді прокурора Закарпатської області, де Івана Росоху за п’ять хвилин було звільнено.

Хочеться вірити, що в ході чисельних судових процесів Росоху поновлять на посаді. Але я припускаю, що це така ймовірність, як те, що Братюка посадять за грати. 

50 кримінальних справ 

Мені вдалося зібрати інформацію через помічників прокуратури: Дьолога, Романа та колишнього заступника прокурора Михайла Юрійовича Багари, який більше пропрацював на посаді прокурора, ніж Братюку від роду. Вони розповіли, що в прокуратурі понад 50 кримінальних справ незаконно порушено проти керівників. До прикладу: Братюк спочатку вимагав від колишнього голови Вільхівської сільської ради Бенци В.М. 50 тисяч доларів. Той відмовився, і побував за ґратами. Тепер не секрет, що у Бенци В.М. в судовому порядку всі кримінальні справи закрито, оскільки в його діях відсутній будь-який злочин. За це Братюк повинен був би знаходитись в колонії суворого режиму, а він до цих пір «царює» в прокурорському кріслі.

Ви добре пам’ятаєте, як Братюк полював за колишнім головою Грушівської сільської ради паном Мельником. Зараз Мельник в адміністрації, і при зустрічі прокурор лізе цілувати мельтони, як дяк в церкві перед молитвою, вірою священною.

Моя думка, що Мельник колись віднесе Братюку передачу в СІЗО, а за те, що невинна людина 3 роки знаходилась у розшуку, Братюк буде боятися навіть жити на цьому світі.

 Око в 50 тисяч доларів

 На Тячівщині майже всім відомо, що майор міліції Негря Іван Михайлович 31.12.2009 року перебував на службі. Його керівництво доручило йому біля 23-ої години перевірити сільську раду, де в піст сільський голова Рошко В.М. та горе-приватний підприємець Голубка П.П. вчинили «караоке» у п’яному стані. Ці нелюди по-звірячому побили міліціонера. 

І що ви думаєте? «Царьок» Братюк терміново з’являється в прокуратурі, забуваючи, що на місце злочину він був зобов’язаний виїхати та очолити слідчо-оперативну групу. А він очолив оперативну групу, до якої ввійшли два колишні заступники Тячівського РВ УМВС – Кузьма та Грулю, яких «царьок» зобов’язав домовитися в лікарні, щоб злочинців після «караоке» визнати тверезими. Це їм вдалося. Тільки тоді, як родичі майора та він особисто закидали телеграмами Генеральну прокуратуру України та Міністерство Внутрішніх Справ, проти злочинців Рошка та Голубки було порушено кримінальну справу за статтею 345 ч.3 ККУ, за якою передбачене покарання до 12-ти років позбавлення волі.

 Після отримання хабара Братюк зробив усе, щоб злочинців звільнити з-під кримінального покарання. Для цього цей небезпечний прокурор дає прокурорські вказівки слідчому Бодні, і слухняний недосвідчений підлеглий тяжкий злочин перекручує на статтю про необережність: ніби Рошко притулився до майора міліції, і тяжкі тілесні ушкодження виникли від цієї брудної брехні, а фермер-свинар Голубка зовсім не причетний до цього тяжкого злочину. Особисто спілкувалася з Негрею І.М., який вірить, що вони стануть сліпими від Божого покарання. «Царьку» Негря бажає, щоб і його діти ходили сліпими, а Братюк щоб виносив до онкодиспансеру на ліки стільки доларів, скільки отримав від Голубки.

Не пройшло багато часу, як Братюк замовив Тячівським пацанам налякати Бодню. Але пацани так його налякали, що Бодня опинився на лікарняному ліжку, а Братюк заробив бабло за те, що пацани перебільшили.

 Смерть дівчини на совісті Братюка

 Випадково зустрілася в Буштині з пані Марією, яка розповіла, що її 14-річну доньку автомобілем збив Василько Пітух із Грушева. В ході досудового слідства злочинця під варту не взято, оскільки вияснилось, що цей пацанчик мав бабло, а на Братюка зелені – як на наркомана марихуана. Кримінальну справу розглядав Тячівський районний суд. Судові засідання тривали півроку. Державне обвинувачення підтримував прокурор Василь Рошинець, який мав намір, щоб суд покарав винного, згідно з вимогами КК України. Як тільки прокурор дізнався, що ця родина при зелених американських, то в останню хвилину Рошинця безпідставно відсторонив від справи. Братюк особисто пішов підтримувати державне обвинувачення, і за тяжкий злочин просив убивцю покарати умовно. Мати покійної судове рішення оскаржила до Верховного Суду України, а Братюку просить, щоб його дітям Бог дав такої долі, яку отримала її покійна донька.

Такі дивні рішення тячівці отримують кожного дня. «Царьок» усім вихваляється, що районом керує він.

 Прокурорський «касир»

 Хочу, щоб за межами району знали, що посаду голови Тячівської РДА посів принциповий досвідчений працівник Михайло Шелевер. Тільки тячівців дивує, чому він не позбувся цієї небезпечної людини, через яку найбільший район в Україні втрачає свою репутацію. Михайле Івановичу, прокиньтеся та женіть цього «царька» з району, щоб читач зрозумів, що у Тячеві не все так погано!

Велика честь та хвала Івану Івановичу Ковачу. За сім років він, мер Тячева, зробив з цього населеного пункту місто європейського зразка. Шановний! Вас поважають у столичних кабінетах. Мені ж стало відомо, що Ви небезпечного «царя», тобто Братюка, взяли з собою до столиці та познайомили цього хабарника з заступником Генерального прокурора України Михайлом Івановичем Гаврилюком. Краще б Ви його викинули на перевалі — народ Вам усе життя був би вдячний, що Тячівщина позбулася цього відрядженого прокурора, погонялово якого в обласній прокуратурі було «касир».

 День починається з «жнив»

 Шановні читачі, до Вашої уваги наступна історія, від якої вуха в’януть. «Царьок» зібрав біля себе слухняних приватних підприємців, що з села Руське Поле, яким навішав локшину на вуха. Справа в тому, що Генеральний прокурор України Пшонка доручив Братюку побудувати для нього в цьому селі віллу. За рік підприємці допомогли «царьку» звести будиночок на 400 м2. При цьому Братюк запевнив, що поки він у Тячеві, то за ґрати не потрапить жодний тячівець, за винятком сліпого, кульгавого або бездомного. «Царьок» слово стримав, і «горний ворон» їздить порожнім. Колись він був переповнений, а зараз Тячівське ІТТ постійно без затриманих. «Царьок» розпочинає робочий день із інформації, чи потрапив за ніч хтось до рук міліції, після обіду «несе битий небитого». Братюк усе рішає і гадає, що він усе життя буде царювати та ніколи не помре. 

Шановні читачі, доводжу до Вашого відома, що в прокуратурі Братюк набрав команду і кожен має ролі: хто проводить ремонт замків, хто на Ужгород готує сумки з ковбасою. Роман збирає інформацію по кафе, хто що говорить про прокурора, а вдень закривається в кабінеті і до обіду відсипається. У нього в кабінеті є навіть маленька подушка. Прокурор Дьолог – це довірений помічник, однокурсник Братюка. До відома читачів, Дьолог до 7-го класу навчався у Солотвинській спецшколі. Він тільки в 4-му класі почав пізнавати букви. У колишнього голови Тячівської РДА Василя Банка є фото усього класу. Нам тільки не вдалося дізнатись, до якої школи ходив Братюк, але видно, що долари рахує добре. У Братюка зараз одна мета: як позбутися Тимківа — першого конкурента на заступника. Прокурор- «царьок» собі вибрав на зама Юру Беламута. Цей молодий Братюку відвалив немалу суму, але прокурор знає потроху зелені відробляти. Для Беламута — квартира, а Рошинець і Тимків по 30 км кожного дня доїжджають на роботу. Їм квартира не світить. Читачі, але це не головне, якщо в прокуратурі рота помічників, яких Братюк так залякав, що вони не мають права і закашляти, не кажучи вже, аби про щось пікнути.

Вони його нехай терплять, а ми, громадяни, заслуговуємо на справжнього прокурора району, який буде керуватись ст. 21 Конституції України, а не доларами, та жити за поняттями. Можливо, хтось у районі знайдеться та відправить цю публікацію Президенту та Генеральному прокурору України. Думаю, що досить цьому хабарнику сидіти в прокурорському кріслі. Громадяни не будуть терпіти такого нахабного прокурора.

Я не боюся поставити свій підпис, 2 роки збирала факти і докази. Боюся одного, щоб Братюк не підпалив прокуратуру, і порушені та закриті кримінальні справи щоб не згоріли. В грудні вже була спроба підпалити прокуратуру, але пожежна бригада вчасно приїхала і врятували прокурорські кабінети та кепські справи.

Далі буде.

Тетяна Нересницька.

      

14/02/12 15:31   Кримінал

Коментарі (7)

26 серпня 2012, 17:42
Житинський Борис
До Волинської територіальної громади !

Житінського Бориса Юрійовича,
вул. Лобачевського, 1/5, місто Луцьк,
Волинська область, 43010
e-mail: borjashev@mail.ru



Звернення.

Своїм зверненням я закликаю свідомих громадян Волині, які постраждали від сфабрикованих кримінальних справ, об’єднати зусилля в боротьбі проти свавілля і беззаконня кримінального судочинства на Волині.
Я, Житінський Борис Юрійович прослужив у правоохоронних органах України 17 років (оперуповноважений відділу по боротьбі з корупцією УБОЗ УМВС Волинської області, майор міліції) одночасно працюючи за сумісництвом викладачем в Університеті. У 2006 - 2007 роках, намагаючись придушити непримиренно-правдиву громадянську позицію Житінського Б.Ю. посадові особи прокуратури Волинської області сфабрикували відносно Житінського Б.Ю. липову кримінальну справу обвинувачуючи його за ч. 3, ст. 27; ч. 1, ст. 15; ч. 1, ст. 369; ч. 2, ст. 370 КК України (підбурювання до замаху на давання хабара, з метою притягнення до відповідальності того хто візьме хабара, підбурювання до замаху на провокацію хабара ? !).
В 2006-2007 роках, слідчо-оперативна группа сформована заступником прокурора Волинської області Невірцем В.П. сфабрикованій липовій кримінальній справі відносно Житінського Б.Ю. незаконно надала гриф «цілком таємно» (винахідливістю відзначився начальник відділу прокуратури Волинської області Горщарук П.П.), а пізніше, член вказаної групи - слідчий прокуратури Волинської області Хилюк В.В., який в 2007 році незаконно арештував Житінського Б.Ю, підробивши від його імені підписку про невиїзд та «таємно» оголосивши Житінського Б.Ю. в розшук (?!). Крім того, в 2007 році слідчий прокуратури Волинської області Хилюк В.В. спільно із групою міліціянтів ВВБ УМВС Волинської області (на той час: майор міліції Бортнюк Віталій Миколайович (нині нач. Горохівського РВ УМВС), майор міліції Кухарук Владислав Миколайович, Власюк, Обйортишев, Грицюк, Павловський, Горось, Ткачук, і ін.) вилучив ключі від квартири Житінського Б.Ю. та організував незаконний обшук вдома у родини Житінського Б.Ю. вилучивши грошей і цінностей на загальну суму біля 200 000 гривень. Банда (вибачте слідчо-оперативна група) навіть вкрала пластикову банкоматівську картку для отримання пенсії мамою Житінського Б.Ю. - Житінською Валентиною, залишивши маму Житінського Б.Ю. без засобів для існування.
В судових засіданнях Луцького міськрайонного суду (гол. Барчук В.М.), Житінський Б.Ю. багаторазово звертав увагу суду на пограбування, до якого причетні особи, які провадили відносно нього досудове слідство по кримінальній справі. Але начальник слідчого відділу прокуратури Волинської області Блащук Євген Мирославович проявив ініціативу і до суду (Барчуку В.М.) приніс із дому Блащуків, власноручно складену, квитанцію нібито банківської установи за підписом Блащук Надії. Посилаючись на намальовану Блащуком “квитанцію” від сім’ї Блащуків, слідчий Хилюк В.В в суді стверджував, що все вилучене у Житінського Б.Ю. нібито передано в банк, але при цьому так і не назвав назву того банку.
Після, майже 2-х річного незаконного мордування Житінського Б.Ю. в Луцькому слідчому ізоляторі № 2, незважаючи на перешкоди в захисті, судову тяганину та фальсифікацію матеріалів кримінальної справи вчинені слідчим Хилюком та суддею Луцького міськрайонного суду Барчуком В.М. (Барчук В.М. влаштувався на роботу суддею звільнившись із роботи в Луцькій міліції, де він набув єдиного міліцейського досвіду ловлі по громадських туалетах збоченців). А (слідчо-оперативна група, яка грабувала Житінського Б.Ю. активно допомагала ламати Житінського, несанкціоновано відвідуючи його в СІЗО, щоразу вигадуючи нові засоби знущань над особою, із однією метою «скажи, що у тебе нічого не вилучали»: конкретно це робив: міліціонер Бортнюк Віталій Миколайович (нині нач.Горохівського РВ). В 2009 році кримінальна справа про обвинувачення Житінського Б.Ю. надійшла до Апеляційного Суду Волинської області. Апеляційний суд Волинської області, встановивши повну абсурдність обвинувачень проти Житінського Б.Ю. Ухвалою № 11-220/09 від 18 червня 2009 року виправдав його та звільнив з-під варти в залі суду. Крім того, Апеляційний суд Волинської області Ухвалою № 11-220/09 від 18 червня 2009 року прийняв рішення повернути Житінському Б.Ю. і його сім’ї всі «вилучені» слідчим Хилюком В.В. (нині прокурор Ратнівського району) в 2007 році гроші та цінності.
Однак, в 2009 році серед міліціянтів УМВС Волинської області Бортнюк В.М. організував збір коштів із співграбіжників (вибачте співпрацівників) (на підкуп посадових осіб Верховного Суду України) невмотивовано погрожуючи сім'ї Житінського Б.Ю., то фізичною розправою, то незаконним ув’язненням тільки, щоб не повертати гроші і цінності сім’ї Житінського.
Крім того, коли, в червні 2009 року за рішенням Апеляційного Суду звільнений з-під варти Житінський Б.Ю. повернувся до своєї (приватизованої) домівки в м. Луцьку, то побачив: на місці колись гарненького будиночка - пожежне згарище, посеред якого вирита ескаватором яма глибиною біля 2-х метрів. (За наявними доказами - слідчий Хилюк В.В. разом із суддею Луцького міськрайонного суду Барчуком В.М., ігноруючи вимоги статті 160 КПК України та незаконно утримуючи Житінського Б.Ю. під вартою в Луцькій тюрмі, зруйнували його (приватизований) будинок і на місці його будинку розпочали "власне" приватне будівництво).
Очевидними є докази того, хто саме, зруйнував будинок, де на згарищі в даний час змушені проживати майор української міліції Житінський Б.Ю. та його мама. Однак, докази про грабіжників, паліїв та злодюг для посадових осіб усіх рівнів «правоохоронної системи» України, зараз чомусь (!) нецікаві.
Крім того, слідчий прокуратури Волинської області Хилюк Володимир Володимирович зухвало відмовився виконати вищевказане судове рішення № 11-220/09 від 18 червня 2009 року Апеляційного суду Волинської області та повернути Житінському Б.Ю. і його мамі гроші і цінності на суму понад 200 000 гривень, погрожуючи фізичною розправою та ув’язненням.
Із приводу пограбування, яке відносно мене та моєї мами вчинив слідчий прокуратури Волинської області Хилюк В.В., на мої багаточисельні звернення до Прокурора Волинської області Гіля А.І. та його заступників Невірця В.П., Куренди В.Й., Веселухі В.О., до Генеральної прокуратури України, до служби безпеки України я відповідей не отримав.
Оскільки, Апеляційний суд Волинської області Ухвалою № 11-220/09 від 18 червня 2009 року повністю не задовольнив всі мої законні апеляційні вимоги, не виправдавши мене повністю. (Суд це зробив намагаючись, частково, штучно відбілити брудну честь ганебно заплямованого прокурорського мундира). Тому, в порядку передбаченому кримінально-процесуальним Законом України, 16 липня 2009 року я подав касаційну скаргу до колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України на Ухвалу Апеляційного суду Волинської області № 11-220/09 від 18 червня 2009 року (в приймальню Верховного Суду України м. Київ, вул. Пилипа Орлика 4).
21 липня 2009 року суддя Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Прокопенко О.Б. виніс Постанову, якою встановив, що вищевказана моя касаційна скарга від 16 липня 2009 року повністю відповідає вимогам КПК України та кримінальна справа про обвинувачення відносно мене підлягає касаційному перегляду суддями Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
Однак, посадові особи канцелярії Верховного Суду України, незаконно перешкоджаючи касаційному розгляду моєї касаційної скарги суддями Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, незаконно об`єднали мою касаційну скаргу із іншою кримінальною справою, яка до моєї касаційної скарги ніякого відношення не має, під одним номером № 5-1355 КМ-08 (від 2008 року) (про обвинувачення якогось Пироги С.А.), зареєструвавши заднім числом мою касаційну скаргу разом із іншою вже розглянутою кримінальною справою. Рішення по кримінальній справі про обвинувачення того Пироги С.А. прийнято Верховним Судом України ще 20.05.2008 року). Хоча мою касаційну скаргу, подану до Верховного Суду України 16 липня 2009 року, Верховний Суд України ще не розглядав, але мені у Верховному Суді України вже запропонували рішення по справі № 5-1355КМ/08 (від 20.05.2008 року), пояснюючи, що за таким номером більше Верховний Суд України касаційних скарг розглядати не буде і відповідно рішень приймати теж не буде.
Відповідно до чинного законодавства України, посадові особи канцелярії Верховного Суду України зобов`язані для кожної окремої кримінальної справи у касаційному провадженні присвоїти окремий № (номер). Об`єднувати різні кримінальні справи під одним номером (заднім числом) посадові особи канцелярії Верховного Суду України не мають права.
Я бажаю законним шляхом повернути собі своє чесне ім`я, яке внаслідок навмисних прокурорсько-судових помилок, окремі безсовісні “волинські правоохоронці” мені заплямували.
Враховуючи те, що посадові особи Української Державної влади не виконують свої обов’язки по захисту моїх прав, (відверто приховуючи злочинні дії організованого злочинного угрупування «Волинська суддівсько-прокурорська бандитська група» - «Волинський клондайк», з метою виконання свого громадянського обов’язку щодо припинення злочинної діяльності членів організованої злочинної групи, які обіймають посади у правоохоронних органах Волині вважаю за необхідне перейти до боротьби за свої законні права шляхом відкритих звернень до міжнародних правозахисних інституцій із запрошенням представників засобів масової інформації провести пікети, мітинги (акції голодування) біля входу до будівель центральних органів державної влади України в місті Києві, з вимогою:
1) Зобов`язати посадових осіб канцелярії Верховного Суду України виконати їхні посадові обов`язки передбачені Законом, а саме моїй касаційній скарзі, яку я подав до Верховного Суду України 16 липня 2009 року, присвоїти окремий номер касаційного провадження від 2009 року. Оскільки це передбачено Законом України. Окремий номер касаційного провадження моєї касаційної скарги у Верховному Суді України зобов`язує суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, відповідно до Закону розглянути мою касаційну скаргу по суті, а отже реалізувати моє конституційне право на судовий розгляд в Українській Державі.
2) Генеральному Прокурору України – зобов’язати слідчого прокуратури Волинської області Хилюка В.В. виконати Ухвалу Апеляційного Суду Волинської області № 11-220/09 від 18 червня 2009 року, в частині повернення (незаконно) вилучених (награбованих) ним у мене та моєї сім’ї грошей та цінностей;
3) Генеральному Прокурору України провести ретельну перевірку фактів викладених у даному зверненні і притягнути до кримінальної відповідальності вищевказаних посадових осіб, а також зобов’язати прокуратуру Волинської області відшкодувати спричинену моїй сім’ї шкоду від знищеної квартири та знищеного майна, оскільки вказана шкода спричинена мені незаконними діями слідчого прокуратури Волинської області Хилюка В.В. судді Луцького міськрайонного суду Барчука В.М., їх спільниками Заступником прокурора Волинської області Невірець В.П., начальниками відділів прокуратури Волинської області: Горщарук П.П., Дунець С.П.
Закликаю всіх свідомих громадян Волині, які постраждали від сфабрикованих кримінальних справ не забути і не прощати бандитам від влади наших безвинних страждань та сліз наших матерів пролитих під мурами тюрем. Прошу приєднатися до мене та об'єднати зусилля в боротьбі проти бандитизму, свавілля і беззаконня посадовців кримінального судочинства Волині, тільки разом, підтримуючи одне одного, ми повернемо собі своє чесне ім'я. А бандитів від влади примусимо вивчити га виконати чинні Закони України. Бо Україна це наша земля ми маємо право тут жити і вмерти із своїм чесним ім'ям.
В тюрмах України повинні сидіти бандити, котрі вчинили злочини відносно нас, і там по тюрмах любуватися своїми суддівськими, прокурорськими і міліцейськими посвідченнями.



З щирою повагою, Житінський Борис Юрійович
e-mail: borjashev@mail.ru

серпень
2012 року


24 лютого 2012, 23:02
Василь Вурста
Я не розумію кому вигідно щоб фамілія Вурста фігорувала в скандальному сайті проти Тячівської Прокуратури))))))


22 лютого 2012, 14:43
Тетяна Нересницька
«Царьок» в районі , як шакал у лісі.

Шановні читачі інтернету та газети «Правозахист», ви повинні знати правду і до Вашої уваги повернутись у минуле і згадати, який Владіслав Братюк у 2004 році переступив поріг Тячівської районної прокуратури, юне хитрюче пацаня, його багатство містилось у двох сумках та автівка «Шкода», вартість якої не перевищувала п’ять тисяч доларів, а зараз Братюк міліонер.
Якщо Братюка не зупинити, то він за п’ять років стане міліардером, хоча він заслуговує усе життя знаходитись у місцях позбавлення волі, а він до цих пір в прокурорському кріслі. Тепер до Вашої уваги приклади та шляхи Братюка до багатства. Мені довелося зустрітись з родичами помічника прокуратури Олександра Фістера, якого Братюк прийняв на роботу за 20 тисяч доларів США і щомісяця два бізнесмена, рідня Фістера «царьку» по п’ять тисяч доларів США платять, що Братюк кришує дві Тересвянські точки. Братюк дивує тячівців: скільки цей прокурор має енергії, він усе в районі тримає на пульсі, у районі діють два нещасних фермери, які вирощують до 100 голів овець, один з них Андрій з Нересниці, якого Братюк кожного року зобов’язує для нього та малих «царят» заготовляти по 100 банок бринзи. До відому, щоб читачі знали, що цей фермер уже ж і не такий простий, за безцінь викупив колишню фірму «Шляховик», і недовго Андрій тішився, поки не довідався прокурор, що він за безцінь приватизував таку фірму, і на протязі трьох років Андрій прокурору змушений заносити в кабінет по 10 тисяч доларів США. Андрію немає куди діватися і мусить платити, і кожного дня надіється, що Братюк здатний побачити цього фермера в наручниках. Таких прикладів можна рахувати сотнями, однак пересічний громадянин не може собі навіть уявити, що зелені американські людей роблять такими сильними, що вони не бояться нікого. Для «царька» публікація, що кошмарний сон – проснувся і все у спогадах. Після першої публікації до району завітали служба безпеки Генеральної прокуратури України та обласної, Братюк цю безпеку одного дня провів з Тячівщини, вони виявились задоволеними, приємно мати діло з міліонерами.

Як полює «царьок » Тячівщини на суддів і що з цього вийшло.
Владіслав Братюк добре розуміє, що в районі для нього небезпека це Тячівський районний суд, у якому працюють принципові судді, на яких Братюківський гіпноз не діяв, крім цього честь суддів та гідність, та їх посада, захищена державою, мають недоторканість, але Братюк знає як можна впоратись навіть з суддею. Для такої атаки «царьок» вибрав собі суддю Василя Решетаря. Для цієї комедії Братюк забажав тільки Василя Івановича Решетаря, який відмовився служити цьому небезпечному «царьку» але для цього йому довелося використати Василя Ференчука, необхідно, щоб читач знав, що цей міліціонер знайшов свого родича, який мав завдання дати судді хабар тисячу доларів, під погрозами Петро Кучерявий послужив «царьку» від усієї душі. І провокація їм удалася. Зрозуміло, що прокурор Ференчука не відпускає з свого кабінету, але «цар» цього міліціонера одягнув у дяплови, тобто уздечки, які в руках Братюка через Ференчука та начальника міліції Немеша Михайла Федоровича організували атаку на суддю Решетаря В.І. Братюк дає настанову, що в разі їм вдасться провокація, то вони з своїх крісел підуть на пенсію, а нагород стільки отримають, що на піджак не буде куди чіпляти, а вийшло, що за цю провокацію нагороди виконавці отримають хіба на задницю, але прокурор задоволення отримав, за яке буде каятись, тільки у другому світі, яке йому буде уготоване від Бога, туди Владіслав Братюк піде без доларів. Немає сенсу коментувати, як брудно, безсоромно, безсердечно Братюк віднісся до судді Решетаря. Постійно слідкую за політичними телепередачами, Верховною Радою України, де особисто побачила, що Решетар В.І. подав клопотання звільнити його з судді, на що Верховна Рада дала згоду, але екссуддя Решетар колись стане у пригоді, Братюку знадобиться сильний кваліфікований адвокат, думаю, що Василь Іванович не відмовиться захищати Братюка, слід задуматись Немешу з Ференчуком, якщо робити показник, то слід почати з себе. Тепер можу вас запевнити, що Тячівський район має мудрих людей, які попруть вас з цих посад і заставлять відповісти за вимигами кримінального кодексу України.
Далі буде…
Тетяна Нересницька


16 лютого 2012, 16:38
хасан
ВСЕМ ! ВСЕМ ! ВСЕМ ! В УЖГОРОДЕ ДЕЙСТВУЕТ БОЛЬШОЙ АФЕРИСТ !!!

Как вижу Иванку Волошыну не нравится то, что правда о его аферах начинает просачиваться в ЗМИ (так все мои коментарии удалены). Да, Ваня Волошын (с Лучек) большой аферист-комбинатор (на счету большой кидок банков, экс-мера Ратушняка, супруги крупного экс-кагебиста Корольчук , ряда предпренимателей города, и т.д.). В реальности он решыл для себя стать местным коза-нострой ( в тайных планах мечтает переплюнуть даже клан Балог). Для достижения своей цели – немереного обагощения, Ваня идет на все. Но главное – это обман, лож, подкуп, анонимки и кидки (небрезгает вовлекать в свои разборки правоохранительные органы, путем организации разного рода лжывых заяв и анонимок). Галвный его консультант – кум, прокурор Малинич (разрабатывающий правовые схемы афер). Другие представители правоохранительных органов, просто подкупаются (при этом очень дешево, через застолья, приемы и ночовки нужных людей в Унгварском , а тепер и в Априори – готеле и пивнушках). В числе им оболщеных: убозвец Гецко, судьи Лемиш, Семерак, Монич, Ивашкович и прочие… С недавних пор на его крючке и мер Ужгорода Погорелов (дешовка). Полюбливает Ваня и дешовый шантаж. Для этого создал сайт «Вся закарпатськая правда» и возглавил т.з. комитет по противодействию коррупции (!!!???), через которые мочит всех, для того что бы быть более сговорчивым. Стал секретарем городской комиссии по приватизации и поставил себе на службу председателя комиссии - Шафаря (Фронт змин).Фактически под носом и молчаливо-посредническим согласием правоохранительных органов (их содействии) в Ужгороде, во главе с гордепутатом Иваном Волошым, создано новую корупционно-организованую преступную группу. На сегодня их главная задача – завладение путем обмана и преступных схем (желательно на халяву) недвижимого имущества в Ужгороде. Опыт такой деятельности у Вани большой.

Ну и главное, за Иваном Волошыным никто не стоит, но он умеет пускать пыль в глаза и распространяет слухи о том, что за ним стоят сильные мире сего (хотя в реале, если бы косвенно и по глупости Ваню не поддержал клан Балог, он бы уже давно сел на жопу. Поговаривают что он шантажирует и Балог, накопав (собрав и зафиксировав) на них компромат на прошлых местных выборах, предварительно предоставив Единому центру свои помещения под оперативные штабы в Унгварском). Ваня умело и продумано пускает сплетни во внешний миро (на которые купляются многие) что за ним стоят то Андрей Стрыжак, то Виктор Медведчук, то Виктор Кудрявцев, то Виктор Балога, то Анатолий Петруня, то новый прокурор Мухин, то даже Хорошковский, то … конь в пальто !!!

Будьте бдительны, в Закарпатье поднялся великий аферист – Ужгородский гордепутат (от партии Единый центр) Иван Волошын (с Большых или Маленьких Лучек) !!! Иметь дело с ним не возможно, всех использует только в своих целях, а дальше … кидает !!!

Главная его черта – отсутствие любых понятий о морали и чести, агрессивность и подступность, патологическая склонность к лжы и обману, невежество и наглость! Кто не имел большых проблем в жизни, можете найти, для этого поведитесь с аферистом Иваном Волошыным !!!


15 лютого 2012, 16:58
Джон
Джон, момент назад

Все ламают голову над тем, кто стоит за авантюристом Иваном Волошыным (с недавних пор гордепутатом и какимто чинушей в приватизацинной комисси). Родные мои – никто. Картина очень простая, под носом у власти и правоохранительных органов (при участии прокурора Малинича – кума Ивана, мента с УБОЗА – Гецка и продажных отдельных суддей, типа Семерака, Лемиша, Монич) развилось и укрепилось новое банд-формирование, а правельнее сказать новосозданая, во главе с Иваном Волошыным, коррупционно-организованая преступная группа. Ее цель – завладение всем возможным имуществом в городе, разработка и реализация рейдерских схем приватизации. С недавних пор на ее сторону полностью перепригнул и Ужгородский городской мер Виктор Погорелов. Реальных влиятельных людей, за Иваном нет… Это все его блеф (за его сказками за ним то Андрей Стрыжак, то Виктор Медведчук, то Виктор Кудрявцев, то Анатолий Петруня и т.д.)… Реально за ним – это подкуп и спаивание представителей правоохранительных органов в своем барделе «Унгварском». Умелый подкуп и наглость, главное его оружие. Думаю что не далек тот час, когда правоохранительные органы возьмутся за голову от уголовных дел Волошына и не одна шапка полет с голов чиновников за покрывательство уголовников.


14 лютого 2012, 19:08
левин
Петруня чуєш щось горить-то земля під тобою уже горить
Прокуратура СБУ та УВД- ось настояща проблема для України.


14 лютого 2012, 19:04
вурста
Чули за цього пидараса Братюка.Скоро з ним та всима з обласнои прокуратури хто його кришуе петруня и комп народ на вили поставить

Додати коментар

Ваше им'я:


Введіть контрольний код, який ви бачите на зображенні:


Якщо ви не бачите контрольний код, це означає, що у вашему браузері відключена підтримка графіки. Включить її і перезавантажте сторінку.
Повідомлення:


Залишаючи коментарі, дотримуйтесь Правил поведінки на сайті.
Коментарі, які не відповідають пунктам виписаних в Правилах - будуть видалені!
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви розмістите посилання на цей матеріал на своєму веб сайті!
Постійна адреса цієї сторінки: http://www.clipnews.info/newstopic.htm?id=40454
 
© 2008, ClipNews.info . Усі права захищені.
Використання матеріалів ClipNews.info дозволяється за умови посилання
(для інтернет-видань — гіперпосилання) на clipnews.info.
Передрук, копіювання чи відтворення інформації,
що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено.
       
   
4517882 0