Всі Новини Закарпаття
        

1 вересня: це цікаво знати

1 вересня: це цікаво знати Надійшов вересневий час – сім погод у нас", - мовить народне прислів'я про перший місяць осені. В цей день у 1632 році Лаврська школа була об’єднана з Київською братською школою у Київську колегію, що дістала назву Києво-Могилянської. А у 1898 році відкрився Київський політехнічний інститут...

«Під сивими зимними росами
Земля сеї ночі спала,
І перше знамено осені –
Горобини вогненний спалах»
Галина Гордасевич

«Надійшов вересневий час – сім погод у нас», — мовить народне прислів'я про перший місяць осені, що якраз ступив на поріг разом з першими дзвінками, які сьогодні пролунають у школах.

Свою назву вересень отримав від рослини – вереса, рожево-бузкове суцвіття якої саме зараз починає вкривати соснові бори, торф'яники та піщані пагорби Полісся. Ця назва першого місяця осені закріпилася у нашій мові порівняно недавно, лише на початку 20-того сторіччя. А до того, в кожному регіоні України він називався по – своєму, зокрема, зарев, маїк або ж сівень.

Давні ж українці взагалі називала вересень «ревун», від оленів та лосів, які саме о цій порі влаштовують шлюбні ігри. З цього дня колись бралися за копання буряків, бо ж вересніє, то й дощик сіє. А також підмічали: «Вересневий дощ, що почався вранці, довго не йтиме».

У народі 1 вересня вшановували Андрія Стратилата і говорили, що Стратилат «бабиним літом» багатий, тобто, від цього часу починається «бабине літо».

За церковним календарем 1 вересня вшановують мученика Андрія Стратила та і з ним 2593-хмучеників, святителя Питирима, мучеників Тимофія, Агапія і Феклу.

Іменинниками 1 вересня є:

Андрій, Тимофій, Фекла, Агапій і Питирим.

1 вересня народились:

1832 — Олександр Поль, український дослідник, археолог, краєзнавець, меценат. Відкрив Криворізький залізорудний басейн. Заснував у Дніпропетровську краєзнавчий музей, названий його ім'ям.

1947 — Микола Мозговий, український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України. Автор пісень «Серце скрипки», «На щастя, на долю», «Тополиний край», «Горянка» та ін.

Події 1 вересня:

1632 – Лаврська школа була об’єднана з Київською братською школою у Київську колегію, що дістала назву Києво-Могилянської.
1819 — вперше поставлено на сцені Полтавського театру п'єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
1866 — відкриття першої в Україні залізничної магістралі на ділянці Одеса—Балта довжиною 257 верст.
1898 — відкрився Київський політехнічний інститут. Ідея його створення була висловлена ще у 1880 році, та перші збори установчого комітету відбулися лише у 1896. Першим директором Політехнічного інституту 30 січня 1898 р. було призначено професора Віктора Львовича Кирпичова, а першим головою Комісії на випускних іспитах, у 1903 році став Дмитро Менделєєв.
1964 — у Києві відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр «Україна».
2001 – почав діяти новий Карний кодекс, за яким відмінено смертну кару.

1 вересня відзначають:

День знань

Чи знаєте ви, що:

Виявляється, школа дуже стара. Їй уже понад 24 століття. Стародавні греки називали її «схоле». Якби нам вдалося там побувати, то перша школа видалася б досить дивною. Це було місце, де діти проводили свій вільний час. Щоправда, школу могли відвідувати не всі, а лише хлопчики з вільних родин. Дітей рабів та дівчаток до школи не приймали.

Школи були різні. Спочатку хлопчики ходили до школи, де їх учили читати, писати і рахувати. Потім вони переходили туди, де їх навчали співів, музики і поезії. А завершувалося навчання в спеціальній школі, де готували майбутніх воїнів. Тут юнаки загартовувалися і вчилися володіти різними видами тогочасної зброї. Всі школи були приватними. Кожен власник встановлював свої правила.

Слово «схоле» спочатку означало «затримка», потім — «заняття у вільний час». Далі цим словом греки почали називати читання, а ще пізніше – лекцію.

На українську землю школа прийшла тисячу років тому. І була вона дуже схожою порядками на давньогрецьку. У ній так само вчилися тільки діти заможних людей і учні так само піднімалися сходинками наук.

Цікаво, що проблема писемності давніх українців залишається недостатньо дослідженою. На сьогодні відомі лише піктографічні знаки типу “черти” та “рези”, однак можливі й інші носії інформації (протокирилиця тощо). Лише їх наявність може пояснити швидке сприйняття в Русі-Україні європейського кириличного письма (за підрахунками Б.Сапунова у ХІ ст. в містах Русі було до 5% писемного населення). Швидше за все, кирилиця стала для місцевого населення просто новим різновидом письма.

«Рідна країна»


      

01/09/17 08:02   Суспільство

Коментарі (0)

Додати коментар

Ваше им'я:


Введіть контрольний код, який ви бачите на зображенні:


Якщо ви не бачите контрольний код, це означає, що у вашему браузері відключена підтримка графіки. Включить її і перезавантажте сторінку.
Повідомлення:


Залишаючи коментарі, дотримуйтесь Правил поведінки на сайті.
Коментарі, які не відповідають пунктам виписаних в Правилах - будуть видалені!
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви розмістите посилання на цей матеріал на своєму веб сайті!
Постійна адреса цієї сторінки: http://www.clipnews.info/newstopic.htm?id=119093
 
© 2008, ClipNews.info . Усі права захищені.
Використання матеріалів ClipNews.info дозволяється за умови посилання
(для інтернет-видань — гіперпосилання) на clipnews.info.
Передрук, копіювання чи відтворення інформації,
що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено.
       
   
3750671 0