Закарпатське Берегово затоптали дипломати й посадовці

Через мовний скандал місто Берегово стало меккою для чиновницьких візитів.

Усе почалося з того, що Верховна Рада України ухвалила Закон «Про освіту», у сьомій статті якого обмежувалися права національних меншин на право вивчення шкільних предметів рідною мовою.

Проти цього Закону виступила й обласна влада Закарпаття, яка просила президента Порошенка не підписувати його. Звернення депутатів облради викликало певний резонанс у колах центральної влади.

На жаль, Петро Порошенко Закон підписав, після чого почався гучний демарш влади Угорщини, яка пообіцяла блокувати всі потуги України щодо інтеграційних європейських процесів. Президенту України довелося багато вислухати нарікань від європейських чиновників, які мали одне логічне запитання до Порошенка: «Чому Закон «Про освіту» був направлений на оцінку Венеціанській комісії аж після того, як його підписав президент?» У Порошенка відповіді на це питання немає.

А нарікання від Євросоюзу зростають. До того ж Угорщина дійсно не має наміру спустити ситуацію на гальмах і погрожує й надалі блокувати євроінтеграційні потуги України. А тут ще українські націоналісти своїми примітивними акціями загострили ситуацію.

Щоб якось залагодити конфлікт, заметушилися українські чиновники. Минулого тижня угорськомовне Берегово відвідала міністр освіти Лілія Гриневич. Вона зібрала освітян угорськомовних навчальних закладів і намагалася пояснити, що Закон «Про освіту» не несе загрози угорській національній меншині. Інтерес до візиту міністра був великим. Зал, де проходила зустріч, був заповнений. Гриневич готова йти на поступки, а угорськомовні освітяни стояли на тому, що право батьків вирішувати, якою мовою повинні здобувати освіту їхні діти. Позиція освітян однозначна: навчання в школах нацменшин повинне бути мовою нацменшин, а паралельно розробити методику покращення вивчення української мови.

Після Гриневич до Берегова приїхала ціла делегація закордонних дипломатів. Ця делегація складалася з 17-ти чоловік, які представляли різні Посольства Європи. Дипломати також вислухали позицію як освітян, так і представників організацій угорської нацменшини. І знову ж таки звучала одностайне переконання, що Закон «Про освіту» у нинішньому варіанті таки обмежує права нацменшин на право здобувати освіту рідною мовою.

І ось у п’ятницю вже сам міністр закордонних справ Павло Клімкін навідався до Берегова, де також мав зустріч із представниками угорської громади, освітянами та громадськими активістами.

Звичайно, аби краще зрозуміти ситуацію в угорськомовних населених пунктах Закарпаття, то найкраще їх відвідати. Лише так можна дізнатися, наскільки реально угорським школярам буде здобувати освіту українською мовою. Деякі чиновники, які лобіюють та ухвалювали Закон «Про освіту», навіть не здогадуються, що більшість угорськомовних школярів украй погано володіє українською мовою і з таким володінням мови важко буде навчити їх хімії чи фізиці. Вони повинні знати, що для угорських дітей українська мова так само важко дається, як українцям угорська. Пригадується нещодавній курйоз. Міністр Лілія Гриневич приїхала в Закарпаття не одна, а з групою чиновників з Міносвіти. Під час відвідання в Ужгороді школи № 4 зі словацькою мовою викладання один із супроводжуючих чиновників був дуже задоволеним, що дітки в школі вільно володіють українською та словацькою мовами, і запитав: «А угорська мова подібна до словацької?». Мовляв, чому словаки не протестують проти Закону «Про освіту», а угорці протестують. І, звичайно ж, стає зрозуміло, що київські чиновники далекі від проблеми, і лише такі візити в угорськомовне Берегово багатьом із цих чиновників можуть відкрити важливість проблеми.

Але виникає одне запитання: чому ці міністри та чиновники лише зараз почали свої масові візити в угорськомовний регіон Закарпаття для вивчення проблеми? Невже важко це було зробити в процесі ухвалення Закону?

Степан Форкош, ProZak.info

clipnews